Вітаю Вас, Призывник! Реєстрація RSS

Каменярі-інфо

Вівторок, 24.10.2017
Головна » 2013 » Лютий » 4 » Реформа ціною людського життя!
17:09
Реформа ціною людського життя!
28 січня 2013 року в Луцьку відбулись події, які мають покласти початок громадянського руху лучан, метою якого є захист конституційних прав людини в нашій країні. Причиною цього є те, що офіційні органи самоврядування, правоохоронні органи та, зрештою, й суд не вважають за потрібне захищати права людей.
Одним з таких є право на охорону здоров'я та життя людини. Це не проста справа, вона потребує виважених та продуманих дій. Метою цих дій є створення умов, за яких людина яка турбується про своє життя і здоров'я, життя та здоров'я свої дітей й батьків має всі можливості на допомогу, яка перешкодить недузі.


Не так думають обласний губернатор, Борис Клімчук, луцькій градоначальник, Микола Романюк та міській міністер охорони здоров'я – Федір Кошель. Список можна продовжити. Він складається з чиновників, депутатів Луцької міської ради та деяких правоохоронців. Названі особи вирішили, за півроку «реформувати» охорону здоров'я у місті до уявних їм потреб. Для цього одні медичні установи закриваються, переіменовуються, перепрофільовуються. Одним словом – переробляються.
В основу своєї риторики луцька шляхта поклала ідею «сімейного лікаря». Мовляв, цей лікар врятює і немовля і сторічну бабцю від будь-якої хвороби й навіть поганого настрою. А якщо не врятує сам, то вчасно направить до вузького спеціаліста з певної хвороби, який доробить недороблене.


Ідея цікава, але на папері, бо спати не дає низка запитань. Що таке сімейний лікар? Що він повинен знати і робити? Чим сімейний лікар відрізняється від не-сімейного лікаря? Хто контролюватиме роботу цього лікаря? Чи є можливим притягнути сімейного лікаря за статтею «недбалість», адже він матиме необмежені можливості допомогти людині або спровадити з цього світу? Чи не стане такий лікар такою собі «міс викидайло»?
Звідки стільки запитань? А з досвіду спілкування з деякими чинними лікарями та з інформації про маштаби хабарництва у медичних навчальних закладах, які залюбки за певну суму виписують дипломи будь-якого кольору. А ще сумніви розбирають після згадки про те, що наші лікарі працюють без ліцензії на право здійснювати певну медичну практику. Вони всі універсали... . А ще в нас лікаря контролює лише Господь Бог, в якого цей лікар може і невірити, але ні страхова компанія, коштом якої лікується пацієнт, ні правоохоронні органи, ніхто інший. Одним словом – трапиться добрий лікар – будеш жити, не трапиться – не будеш.


Сімейний лікар буде ефективним, якщо його готуватимуть спеціалізовані заклади; якщо він матиме за обов'язок не менш, аніж раз на три роки відвідувати курси підвищення кваліфікації; якщо діяльність сімейного лікаря буде здійснюватись за особливою ліцензією; якщо він знатиме, що громада, яку він обслуговує має право від нього відмовитись і для цього достатньо кількох обгрунтованих заяв; якщо на посаду сімейного лікаря призначатимуть особу, яка окрім медичної освіти, включаючи інтернатуру, має не менш п'яти років медичної практики – бажано на посаді помічника сімейного лікаря, тобто ця особа повинна бути не молодша 33 – ого віку; якщо цей лікар відповідатиме найвищим духовним та професійним ознакам. Йдеться про життя людини, а не про житття чиновника-кар'єриста.


Є й інша сторона справи. В України питання реформування системи охорони здоров'я знаходиться у виключній юрисдикції Верховної Ради. Ані Президент, ані його представник на Волині Клімчук, ані його брат по-розуму Романюк, ані депутати місцевої ради не мають права втручатись та переробляти діючу медичну структуру. Але під впливом Бориса Клімчука «лучан» понесло. Дивним залишається лише те, що цей політ депутатської фантазії не помічає ані міська, ані обласна прокуратура. А даремно, бо не всім їм та їх родичам поталанить лікуватись за кордоном. Хіба що на гарний надгробний пам'ятник зберуться.

Отож, 28 січня 2013 року в приміщені Луцького міськрайонного суду, що на вулиці Шевченка відбулось засідання (суддя Олексюк А.В.) за позовом депутата Луцької міської ради, Андрія Осіпова до Луцький міської ради «Про визнання протиправним рішення №35/20 від 18.12.2012 року». А власне 22-а із 50-ти депутатів міської ради, скориставшись картками відсутніх свої колег, 18 грудня минулого року ухвалили «луцьку реформу медицини», задовільнивши бажання Б. Клімчука та М. Романюка.
На судове засідання прийшло чимало лучан, які отримують медичну допомогу у поліклініці №3 (вул. Стефаника, 3а), проте через брак місць до судової зали потрапили одиниці. Їм вдалось висловити свою позицію, яку в першій редакції почули суддя та представник луцького виконкому, Федір Кошель. Слід відзначити, що Федір Гнатович мужньо захищав свого патрона. Йому бракувало слів, аргументів, але не бракувало завзятості. До відома, судове засідання перенесено на 20 лютого.


Того ж дня у приміщенні 3-ї поліклініки відбулось, щось на кшталт круглого столу, обговорення реформи. Це засідання ініціював Луцькій міській голова, на яке ані він, ані його заступники, ані Пустовіт не з'явились. І знову відповідав Федір Кошель. Громада думки не змінила. Вирішила, боротись, збиратись на сили та провести громадські слухання, які повинні поставити крапку в цьому невдалому проекті медичної реформи.
Як зазначив на «круглому столі» Андрій Осіпов реформа має стосуватись суттєвого зменшення смертності та захворювань, а не скорочень медичного персоналу. Потрібно будувати, а не руйнувати, і назавжди забути, що медицина може бути дешевою. На медицину потрібно витрачати стільки грошей, скільки потрібно для охорони здоров'я. Люди своїми податками заплатили за своє лікування. Вони не винні в тому, що ці гроші розтринькали, або розікрали. А тому мають повне право захищати своє життя від недолугих чиновників та депутатів.


Луцький комітет порятунку
Луцьк: 28.01.2013 року

Переглядів: 349 | Додав: gk-kamenjari | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: